Нарешті, десять років війни і особливо останні два роки "повномасштабного вторгнення" змусили українців замислитися над питаннями, що роботи? Як започаткувати незворотні системні зміни в країні?
З'явилось безліч різноманітних груп, маленьких і великих, які задаються питаннями про майбутнє. Що хочеться сказати, це здорово, як говориться – «краще пізно, ніж ніколи»! Але, у переважні більшості цих груп (їх учасників), одна й та сама комунікаційна проблема, кожна група закривається "сама в собі" та не ставить перед собою ціль виходити на відкритий діалог з іншими... 😕
Очевидно, що переважна більшість цих груп, навіть в своєму невеличкому колі учасників, не можуть домовитись одне з одним та знайти порозуміння. І нащо тоді виходити на діалог з іншими групами, якщо немає конкретних узгоджених пропозицій? Так воно так, але не зовсім.
Справа в тім, що кожна з таких невеличких груп закрившись обмежують самі себе, щоб отримувати практичні напрацювання (досвід, компетенції, певні результати) від інших груп. Тобто, штучно обмежується обмін інформацією між групами, а саме це й призводить до неможливості рухатись вперед. Чому, тому що, ці маленькі групи беруться за вирішення "глобальних питань", не маючи для цього достатньо ресурсів. Зараз мова йде не про матеріальні чи фінансові, а в першу чергу про людський ресурс.
Сьогодні немає достатньо згуртованих громадян, щоб реалізувати будь-які системні зміни, ані на місцевому рівні, ані на державному. Дуже сильно оголився "синдром гетьманства", де кожен вважає найрозумнішим, найголовнішим, найамбітнішим... виключно себе! І в усьому цьому розмаїтості необхідно знайти єдність думок та спільних дій. Як вважаєте, чи можливо це? – Я запевняю, що можливо.
Задля досягнення успіху необхідно:
- В кожній групі сформулювати та узгодити стратегічну мету, яку потрібно зафіксувати на папері. Неможливо досягти ту мету, яка не узгоджена та не зафіксована (знаходиться у кожного в голові).
- В кожній групі має з'явитись та постійно оновлюватися список з груп, які є потенційними партнерами. Тобто, коли відбуватиметься комунікація серед певних груп по різних питаннях, то й перелік "партнерських груп" має збільшуватись. Це робиться для того, щоб інформація про різні групи була публічною та легкодоступною будь-кому.
- Результати роботи цих груп і напрацювання стають надбанням всього громадянського суспільства, в якому ніхто не претендує на захист своїх авторських прав. Багато разів стикався з ситуацією, коли дуже слушні ініціативи губились через відстоювання "свого авторства".
Ось перелік деяких груп:
Українська
Рашистский
