ГРОМАДЯНСЬКИЙ ДОГОВІР

Суверенна, владна організаційно-правова форма самозабезпечення, самоорганізації, самозахисту, безпосереднього народовладдя людей – громадян України всіх національностей та віросповідань

Україна

2020 рік

Ми, люди – громадяни України,

усвідомлюючи свою особисту відповідальність за наше майбутнє та майбутнє наших нащадків,

керуючись нашим природнім і невід’ємним правом як громадян України на встановлення режиму управління нашим спільним надбанням, що гарантоване Декларацією про державний суверенітет України, Актом проголошення незалежності України, Конституцією України, Цивільним кодексом України, міжнародними договорами України,

виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

розуміючи необхідність в зайнятті активної життєвої, громадської позиції, в повному обсязі розуміючи значення та правові наслідки своїх дій,

діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, володіючи українською мовою, без застосування будь-якого фізичного чи психологічного тиску чи примусу,

маючи на меті створити міцне суспільство, забезпечити внутрішній спокій і безпеку, створити усі умови для загального благополуччя і процвітання, а також забезпечити реалізацію прав і свобод людини для нас, наших нащадків сьогодні та в майбутньому, уклали цей ГРОМАДЯНСЬКИЙ ДОГОВІР (далі по тексту – «Договір») про наступне:

Стаття 1:
Предмет Договору

1.1. Цей Договір укладений між громадянином(-кою) України -, індивідуальний номер платника податків - (далі – Учасник Договору) з однієї Сторони,

та

Громадською організацією «УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД», код ЄДРПОУ: 43184269, місцезнаходження якої: 01021, м. Київ, Печерський р-н., вул. Грушевського, будинок 28/2, приміщення 43, (далі – Держатель Договору), в особі Тимківа Дмитра Віталійовича, який є головою Громадської організації «УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД» та відповідно до рішення Правління Держателя договору від 03.09.2019 року №1 має право діяти від імені Держателя Договору як Сторона цього Договору, уклали цей Договір про наступне:

1.2. Цей Договір є Конституційною угодою про здійснення громадянами України безпосереднього народовладдя згідно зі статтею 5 Конституції України.

1.3. Учасник Договору володіє рівною з іншими громадянами України часткою у праві спільної сумісної власності на Національне багатство України, визначене у розділі 6 Декларації про Державний суверенітет України.

1.4. Сторони Договору підтверджують, що право власності Учасника Договору на одержання майнових і немайнових вигод від використання Національного багатства України систематично порушується органами державної влади України.

1.5. Сторони Договору підтверджують необхідність зміни системи управління Національним багатством України, встановлення законодавчих критеріїв ефективності такого управління, а також встановлення відповідальності за здійснення неефективного управління Національним багатством України.

1.6. Цей Договір є письмовим підтвердженням вияву внутрішньої волі Учасника Договору щодо необхідності проведення Всеукраїнського референдуму з питань, що визначені у статті 5 Договору.

Стаття 2:
Права та обов’язки Сторін цього Договору

2.1. Учасник Договору передає Держателю Договору на відповідальне зберігання підписаний ним(-ею) власноручно або шляхом використання електронного онлайн сервісу примірник Договору та передає його уповноваженій особі Держателя Договору або направляє його поштовим відправленням за поштовою адресою, що вказана на веб-сайті Держателя Договору.

2.2. Держатель Договору зобов’язується організувати збір підписів та вчинити всі інші, юридично значимі дії, що спрямовані на організацію, призначення та проведення Всеукраїнського референдуму з питань, визначених у статті 5 цього Договору.

2.3. Держатель Договору приймає на відповідальне зберігання підписаний Учасником примірник Договору та має право передати його третім особам (і зокрема, Центральній виборчій комісії України, іншим органам державної влади) з метою оголошення та організації проведення Всеукраїнського референдуму з питань, що визначені у статті 5 Договору.

2.4. Підписанням цього Договору Учасник Договору надає Держателю Договору письмову згоду на обробку, зберігання та використання його персональних даних згідно з Законом України "Про захист персональних даних" згідно з метою діяльності Держателя Договору.

2.5. Учасник Договору має право вступити до складу членів Держателя Договору шляхом надання члену Держателя Договору підписаної ним заявки на вступ до складу членів Держателя Договору. Членство в Громадській організації «УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД» є добровільним.

2.6. Учасник Договору залишає за Правлінням Держателя Договору право прийняти його в члени Держателя Договору або відмовити в такому прийнятті. Рішення про прийняття Учасника Договору до складу членів Держателя Договору публікуються на офіційному веб-сайті Держателя Договору.

2.7. Після прийняття Учасника Договору в члени Держателя Договору такий Учасник Договору набуває прав, які визначені у Рішенні Правління Держателя Договору №1 від 03.09.2019 року і зокрема, право укладати такі Громадянські Договори за формою, встановленою Рішенням Правління Держателя Договору №1 від 03.09.2019 року.

Стаття 3:
Сторони Договору визнають наступні обставини:

3.1. Сторони Договору заявляють про наступні обставини, що призвели до порушення їхнього права власності на Національне багатство України з боку Держави України, її органів та посадових осіб та цим Договором стверджують про необхідність зміни системи управління Національним багатством України, виходячи з наведеного нижче:

I. Акт проголошення Незалежності України та легалізована через нього Декларація про Державний суверенітет України, наряду з Конституцією України, мають в Україні найвищу (установчу) юридичну силу безпосереднього волевиявлення українського народу.

II. Учасники Договору як громадяни України є власниками визначених у розділі 6 Декларації про Державний суверенітет України об’єктів Національного багатства України та володіють правом власності: на землю, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, з наведених у статті 1 цього Договору підстав.

III. Як власникам, учасникам Договору належить передбачене статтями 316 – 318 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпоряджання Національним багатством України.

IV. Право власності учасників Договору здійснюється через встановлення управління Національним багатством України. При цьому народ України (колективний суб’єкт права власності), у відповідності до статті 1032 Цивільного кодексу України, діє як Установник управління об’єктами права власності.

V. Держава Україна є довірчим власником об’єктів Національного багатства України та повинна діяти щодо ввіреного їй в управління майна згідно зі статтями 1032 – 1038 Цивільного кодексу України.

VI. Таким чином, Держава Україна не могла законно відчужити чи передоручити управління об’єктами Національного багатства України третім особам без загальнонародного референдуму.

VII. Будь-які правочини, вчинені від імені Держави Україна (її органами та/або посадовими особами), є нікчемними правочинами та не створюють для базового власника жодних правових наслідків, окрім тих, що пов’язані з їх нікчемністю (статті 215 – 216 Цивільного кодексу України).

Стаття 4:
Правова основа Договору

4.1. Правовою основою цього Договору є невід’ємне природнє право громадян України визначати та змінювати Конституційний лад України, яке додатково закріплене наступними нормативно-правовими актами:

  • Конституція (Основний закон) Української РСР (Документ №888-09);
  • Декларація про Державний суверенітет України (Документ №55-12);
  • Постанова Верховної ради Української РСР від 24.08.1991 р. (Документ 1427-12);
  • Конституція України (Документ №254к/96-вр);
  • Цивільний кодекс України (Документ №435-15);
  • Загальна декларація прав людини;
  • Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права;
  • Міжнародний пакт про громадянські і політичні права;
  • Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод;
  • Конвенція про права дитини;
  • Статут ООН.

Стаття 5:
Питання, що потребують затвердження Всеукраїнським референдумом

5.1. Викласти статтю 5 Конституції України у наступній редакції:

«Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо шляхом всеукраїнського та місцевого референдумів в порядку, визначеному Законом та використовуючи інші форми здійснення безпосередньої демократії, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народу і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Право затвердження змін до Конституції України належить виключно народу.

Ніхто не може узурпувати державну владу. Народ, шляхом референдуму, на вимогу не менш як одного мільйона громадян України, має право прийняти рішення про розпуск Верховної Ради України, оголошення імпічменту Президенту України або прийняти рішення про відставку Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України в порядку, встановленому Законом.»

5.2. Викласти статтю 13 Конституції України у наступній редакції:

«Національне багатство України, а саме: земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, весь економічний та науково-технічний потенціал, що створений на території України, є об'єктами права виключної власності Українського народу та використовується з метою задоволення матеріальних та духовних потреб громадян України.

Науково-технічним потенціалом України є сукупність всіх наукових та технічних розробок, корисних моделей, винаходів та ноу-хау, що створені на території України, а також сукупність навчальних та наукових інституцій, незалежно від форми власності, всіх рівнів акредитації.

Економічним потенціалом України є сукупність всіх суб’єктів господарської діяльності, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, що провадять діяльність, метою якої є одержання доходу.

Національний дохід – сукупність податкових надходжень від використання суб’єктами господарської діяльності, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності об’єктів Національного багатства України, а також доходи від використання об’єктів виключного права власності народу України.

Національний іменний рахунок громадянина – особовий іменний рахунок громадянина, на який здійснюється нарахування його частки у Національному доході та з якого здійснюється оплата товарів та послуг, виключно з метою реалізації передбачених Конституцією України прав.

5.3. Доповнити Конституцію України новою статтею 13-1. Об’єкти виключного права власності народу України у наступній редакції:

Об’єктами права виключної власності Українського народу є земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, матеріально-технічні комплекси, що створені на території України під час існування колишнього СРСР.

Об’єкти виключного права власності народу України не підлягають приватизації. Перелік таких об’єктів складається Центральним органом виконавчої влади України. Право власності на такі об’єкти здійснюється безпосередньо народом України, шляхом передачі права довірчої власності (господарського відання) органам Державної влади та місцевого самоврядування або третім особам в порядку, визначеному Законом.

Доходи від використання об’єктів виключної власності Народу України є Національним доходом.

У випадку, якщо такі об’єкти було приватизовано до набрання чинності цією редакцією Конституції України, вони підлягають негайному поверненню у власність народу України. Набувачі таких об’єктів мають право вимоги на повернення фактично сплачених ними за купівлю таких об’єктів грошових коштів, після проходження цими майновими комплексами інвентаризаційної перевірки у порядку, визначеному Центральним органом виконавчої влади. У випадку, якщо після одержання набувачем матеріально-технічного комплексу його вартість суттєво знизилась або, якщо інвентаризаційною комісією буде встановлено, що набувач відчужив або знищив значну частину матеріально-технічного комплексу, що призвело до зниження його виробничих потужностей або суттєвого зниження вартості такого об’єкту, такий набувач (його відповідальні посадові особи та власники) позбавляється права на повернення грошових коштів та підлягає матеріальній та кримінальній відповідальності згідно з Законом.

Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також службові особи та власники юридичних осіб приватної форми власності, що одержали в довірчу власність об’єкти Національного виключного права власності громадян України, несуть встановлену Законом відповідальність за ефективність його використання.

5.4. Доповнити Конституцію України новою статтею 13-2 «Право власності на доходи від використання Національного багатства України» у наступній редакції:

Громадяни України мають право на одержання матеріальних та духовних вигод від використання Національного багатства України шляхом одержання рівної з іншими громадянами України частки Національного доходу на відповідні іменні особові рахунки громадян в порядку, встановленому Законом.

Грошові кошти на особових рахунках громадян використовуються ними на власний розсуд, виключно для задоволення їхніх Конституційних прав у передбачений Законом спосіб та у встановленому Центральним органом виконавчої влади України порядку.

Фінансування діяльності органів Державної влади України здійснюється шляхом утримання визначеної Законом України «Про державний бюджет України» частини грошових коштів на особових рахунках громадян України, яка не може перевищувати 25 відсотків від щомісячних надходжень на такі рахунки в рахунок Державного бюджету України.

Фінансування діяльності органів місцевого самоврядування в Україні здійснюється шляхом утримання визначеної Законом України «Про державний бюджет України» частини грошових коштів на особових рахунках тих громадян України, зареєстроване місце проживання яких знаходиться в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці та не може сукупно перевищувати 25 відсотків від щомісячних надходжень на такі рахунки в рахунок Бюджетів органів місцевого самоврядування. Розмір та цільове призначення утриманих таким чином коштів визначається відповідними органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому Законом.

5.5. Доповнити Конституцію України новою статтею 117-1 «Конституційна Асамблея України» у наступній редакції:

З метою постійного вдосконалення нормативної бази Конституції України діє Конституційна Асамблея України.

Головним завданням Конституційної Асамблеї України є збір та обробка пропозицій від Народу України та розробка шляхів удосконалення нормативно-правової бази та Конституції України.

Склад Конституційної Асамблеї України становить 28 делегатів, з яких два делегати – від Верховної Ради України, один представник – від Президента України та 24 делегати – від областей, по одному – від кожної області та один делегат – від Автономної республіки Крим. Порядок делегування осіб до Конституційної Асамблеї України встановлюється Законом.

Порядок діяльності Конституційної Асамблеї України встановлюється Законом.

5.6. Доповнити Конституцію України новою статтею 117-2 «Повноваження Конституційної Асамблеї України» у наступній редакції:

З метою забезпечення доступу громадян до процесів державотворення Конституційна Асамблея України здійснює наступні повноваження:

- Забезпечення безперебійного функціонування веб-порталу «Конституційна Асамблея України» та забезпечення можливості доступу громадян до процесів державотворення;

- Розробка законопроектів, що спрямовані на приведення нормативно-правової бази України у відповідність до Конституції України, з подальшою їх передачею Верховній Раді України для розгляду в порядку, що встановлений Законом;

- Розробка законопроектів внаслідок обробки пропозицій Народу України з подальшою їх передачею Верховній Раді України для розгляду в порядку, що встановлений Законом;

- Збір пропозицій від Народу України, що стосуються законодавчої ініціативи та нормотворчої діяльності, обробка таких пропозицій та створення відповідних законопроектів з подальшою передачею їх Верховній Раді України;

- Збір пропозицій від Народу України та виготовлення проектів Законів про внесення змін до Конституції України з подальшою передачею їх Президенту України для проголошення Всеукраїнського референдуму у випадку, що встановлений ст.117-3 Конституції України;

- Забезпечення Всенародного обговорення проектів змін до нормативно-правової бази та проектів змін до Конституції України;

- Забезпечення Всенародного обговорення пропозицій щодо модернізації Конституції України та Законів України;

- Контроль за додержанням встановленої Законом процедури оголошення Всеукраїнського Референдуму за народною ініціативою;

- Направлення Президенту України подання щодо необхідності оголошення референдуму з питань затвердження змін до Конституції України у випадку, встановленому ст.117-3 Конституції України;

- Оскарження в судовому порядку бездіяльності Президента України, що полягає у непроголошенні Всеукраїнського референдуму за народною ініціативою та ініціативою Верховної Ради України, що полягає у нерозгляді законопроектів, направлених у встановленому Конституцією України та Законами України порядку.

5.7. Доповнити Конституцію України новою статтею 117-3 «Веб-портал Конституційної Асамблеї України» у наступній редакції:

З метою ефективної реалізації наданих їй повноважень, Конституційна Асамблея України забезпечує функціонування веб-порталу народних пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази України та Конституції України.

Всі громадяни України вправі залишити свої пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази України та Конституції України на веб-порталі Конституційної Асамблеї України або підтримати одну чи декілька уже наявних пропозицій у встановленому Законом порядку.

У разі, якщо пропозицію, що стосується законодавчої ініціативи у встановленому Законом порядку, підтримали один мільйон громадян України, така пропозиція в обов’язковому порядку передається Конституційною Асамблею України Верховній Раді України як законопроект.

У разі, якщо пропозицію щодо внесення змін до Конституції України у встановленому Законом порядку підтримало три мільйони громадян України, така пропозиція в обов’язковому порядку передається Конституційною Асамблею України Президенту України для проголошення Всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

5.8. Доповнити розділ «Перехідні положення» Конституції України наступними пунктами:

«162. З дня набрання чинності цією редакцією Конституції України (щодо Національного багатства України):

1) Впродовж двох років з дня набрання чинності цією редакцією Конституції України Верховна Рада України зобов’язана у передбачений Законом спосіб привести законодавство України у відповідність до цієї редакції Конституції України.

2) Верховна Рада України не пізніше 15 числа останнього місяця року наступного за роком набрання чинності цією редакцією Конституції України приймає Закон України «Про Державний бюджет України» у відповідності до цієї редакції Конституції України.

3) Протягом шести місяців з останнього дня встановленого пунктами 1 та 2 цієї статті строку Конституційний Суд України готує та публікує в офіційних джерелах висновок щодо стану приведення законодавства України у відповідність до цієї редакції Конституції України та передає його Президенту України.

4) У випадку одержання висновку Конституційного суду України про значну невідповідність чинного законодавства України цій редакції Конституції України Президент України має право прийняти одне з наступних рішень:

i. про розпуск Верховної Ради України;

ii. про надання Верховній Раді України додаткового строку на приведення законодавства України у відповідність до цієї редакції України, який не може перевищувати шести місяців з дня публікації відповідного Указу Президента України.

5) Державне управління статистики України, Державна міграційна служба України спільно з іншими Державними органами України протягом шести місяців з дня набрання чинності цією редакцією Конституції України проводять Всеукраїнський перепис населення, результати якого протягом одного місяця з дня завершення перепису публікуються в офіційних виданнях та веб-сайтах. До реєстраційної картки громадянина заносяться:

i. прізвище, ім’я, по-батькові;

ii. число, місяць та рік народження;

iii. зареєстроване місце проживання;

iv. реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

v. серія та номер паспортного документа та паспорту громадянина України для виїзду за кордон;

vi. відомості про склад сім’ї.

6) Державне управління статистики України, Державна фіскальна служба України, Державна податкова служба України, Державне управління справами та Антимонопольний комітет України спільно з іншими Державними органами України протягом шести місяців з дня набрання чинності цією редакцією Конституції України, з метою виявлення та обліку об’єктів виключного права власності народу України проводять аудит та готують первинний перелік об’єктів Національного багатства України, який публікують в офіційних виданнях та веб-сайтах. Вказаний аудит повинен включати наступні показники:

i. Перелік об’єктів права власності Української Радянської Соціалістичної Республіки та СРСР та висновок щодо їх вартості (вартості їх активів) станом на 23 серпня 1991 року з урахуванням інфляції та інших покажчиків.

ii. Перелік об’єктів права Державної та комунальної власності та висновок щодо вартості їх активів та ступеню технологічної інновації станом на день набрання чинності цією редакцією Конституції.

iii. Висновки щодо технічного, економічного та екологічного стану таких об’єктів.

iv. Висновок щодо рентабельності таких об’єктів та необхідного обсягу інвестицій для відновлення їх рентабельності.

v. Відомості щодо всіх власників (включаючи кінцевих бенефіціарних власників) таких об’єктів або їх частин з 23 серпня 1991 року до дня офіційної публікації аудиту.

7) Кабінет Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цією редакцією Конституції України готує та затверджує Порядок використання коштів на Національному іменному рахунку громадян.

8) Кабінет Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цією редакцією Конституції України готує та подає на затвердження Президенту України план заходів з введення в дію положень цієї редакції Конституції України, що стосуються технічного забезпечення реалізації прав громадян України на користування Національними іменними рахунками громадян.

9) Зазначений в пункті 8 цієї статті План заходів вводиться в дію відповідним Указом Президента України.

10) Протягом одного року з дня набрання чинності цією редакцією Конституції України кожен повнолітній громадянин України повинен мати безперешкодну можливість одержати іменну картку, яка забезпечує доступ до використання коштів на його особистому Національному іменному рахунку громадянина.

11) Конституційна Асамблея України повинна бути створена та сформована не пізніше одного року з дня набрання чинності цією редакцією Конституції України.

12) Протягом шести місяців з дня набрання чинності цією редакцією Конституції України Президент України розробляє законопроект «Про Конституційну Асамблею України», рішення про затвердження якого приймається Всеукраїнським референдумом, що проголошується Президентом України та проводиться не пізніше двох місяців з дня його публікації в офіційних виданнях та веб-сайтах.

РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Громадянин(-ка) України

-

ІПН: -

Дата: {doc_date} року

Громадська організація

«УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД»

код ЄДРПОУ: 43184269,

м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, прим. 43

р/р №533206490000026006052706401,

відкритий в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК»

ЄДРПОУ: 14360570, МФО: 305299

тел.: +380 (95) 377-50-56

ел. пошта: ukrainiannationorg@gmail.com